Так буває на Різдво

У малого ведмежатка ані мами, ані татка, ані братика й сестрички- тільки хатка невеличка.

І коли надходить нічка, ведмежатко плаче трішки, бо сумна у нього хатка - ані мами, ані татка.

За вікном летять сніжинки прикрашаючи ялинки і кружляють у танку - ліс в пухнастому вінку.

Раптом чує ведмежатко: хтось там стукає у хатку. Може зайчик, може мишка,? І мале сповзає з ліжка.

Солодка парочка

Як же я люблю осінь...Для мене це якась казкова пора року, все навкруги засинає, навіть таке враження що і життя йде трошки повільніше. Недаремно кажуть "золота пора", бо зараз усе місто потопає у жовто-золотому водоспаді листя.

Згадуючи літо...

Вітаю! З одного боку цей пост зовсім недолугий, а з іншого - так приємно згадати гаряче сонечко, квіти та той час, коли природа дарує найяскравіші барви. 

"Lavender Sampler"

36ct Edinburgh DMC

Сердешний віночок для мамуні :)

Вітаю дівчата. Ось і літо добігає до кінця, а наче тільки-тільки почалося... З усіх сил хапаємо його за хвіст :) ще є час насолодитися теплими днями.
Сьогодні принесла роботу яку давно вже подарувала, фото робила нашвидкоруч, навіть додому не заносила - з багетки відразу поїхала до мами.

Оберіг для дому

Доброго літнього дня! Літо - це така пора року, коли часу не вистачає ні на що, хвилинки летять як оті парашутики з кульбабки у вітряну погоду:)

Чистюля

Привіт дівчата! Щось в мене ніяк не йдуть великі проекти, ось і вирішила я вишити манюньку щоб настрій собі підняти та може Музу закликати :)

Це слідуючий мопс до моєї серїї. Перші живуть ось тут :)

Запрошую на чай!

З добрим ранком! А що ви п"єте вранці - чай чи каву? Я взагалі то тільки каву, але бувають виключення (виключення то тоді, коли кава закінчилася :):):) А пити чай це наша сімейна вечірня  традиція, усі вертаються додому у різний час, вечеряють, а от чай сідаємо пити усі разом.

Усе в купку :)

 Вітаю і відразу хвалюся своїм-чужим творінням :) Моє - це вишивка, пошиття це майстриня Ірина. Шию я так, як граю на баяні - тобто не вмію:) написала Ірочці, вона згодилася, я відправила увесь бебех і сіла чекати. Дочекалася свою горошкову красуню (фото з блогу Іри) -

Cама ніжність

А в Києві магнолії квітнуть...справжні, а вдома на стіні красуються вишиті (нарешті :)

Магнолія - реліктова рослина, їй близько 20 млн. років. Ця рослина у фен-шуї означає любов, символізує весну та вважається символом цнотливості. Ніжна, тендітна квітка.

Чарівний чайничок і Маша

Маленьке мишенятко було дуже цікаве і не менш сміливе. Тому незважаючи на усі мамині застороги, дочекавшись коли вона піде у гості до своєї подруги, а татка не можна буде відірвати від недільної газети ще години зо дві, вилізла з підпідлоги  і почала гуляти з цікавістю озиратися і розглядати людську домівку. Так, там все було дуже й дуже велике, таке незвичне і яскраве. Батько Миш і мама Миша робили великі очі, коли страхали маленьку Машу і забороняли навіть носика потикати з їхної хатки - а страшно чомусь зовсім не було.

Колискова для синочка

Вышивка с "историей". У меня редко так бывает - в основном вышиваю то, что понравилось, зацепило, но никак не связано с происходящем в жизни. В этом случае все иначе.
Купила набор оформляя заказ в магазине - просто так, чтоб сумму покупки округлить :) Получила - и положила в ящик, решив что подарю кому то или на подарок вышью. Ну куда мне имея взрослого оболтуса младенцев шить! А потом на форуме обсуждали этот и парный к нему дизайн, решив что это достойный ответ димовским ангелочкам и шить его следует загадав желание. Да и выбор здесь поболее - хочешь мальчика, а хочешь девочку. И как метрика замечательный - в общем свобода выбора. Но мне же не надо (было). Вот и пролежал он забытый на месяца.Мой сын очень быстро повзрослел. Все дети за этот год стали взрослыми. Даже малыши. Обсуждают новости - ищут пути к решению, выдвигают свои версии. Мне дико слышать такое - они должны быть беззаботными и радоваться каждой минуте своего детства. Спонтанно я достала набор -  четыре вечера и мой ангел был готов. Мой оберег для сына, моего ангела.

Христос народився - славімо його!

З Різдвом вас поздоровляю і бажаю мира та добра!
Різдво - це моє найулюбленіше свято, завжди його зустрічаємо  і чомусь я постійно чекаю дива. Але дива не трапляються і я переношу чекання на слідуюче Різдво:) Але настрій від цього не псується і свято теж. А ще подарунки.....Новий рік ми не святкуємо і тому Різдво це дуже й дуже маштабне дійство. Є друзі з котрими ми бачимося тільки в цю пору і тому вражень і спогадів достатньо. А взагалі Різдво це свято дитинства, мандаринів, подарунків і щастя.
Завжди вишиваю на зимові свята щось одне, на ці свята була запланована скатертина з віночком з французького журналу, але не так склалось як бажалось, шила на маленьких пяльцях (бо усі станочки та рамки зайняті процесами) і коли вже до кінця залишилося зовсім нічого - виявилося що звести до купи я його не можу - в середині зробила помилку :( Охайно і спокійно випорола і вишила Санту з подарунками і вівцею :) А віночок буде вже в наступному році.

Мопсики в пузыриках :)

Первые мопсы готовы. Шилось настолько легко - что не заметила как вышила. Снимала мопсов у подруги, живет она в частном доме - какая же это красота!!! Воздух, сад, гамак  и тишина... Вот чего мне не хватает в городе - звенящей тишины. Даже время бежит не так быстро. Два дня провела как в раю!
Фотографируем - заходит соседка у которой ремонт в самом разгаре. Прищурилась, долго рассматривает вышивку и говорит: - А кафель, кафель какой! - ну  у кого что болит :):):)
Ну и сами гвозди -

Авторские схемки и поболтать...и пожаловАться....

Начну с приятного - купила я схемки у Катюши Бесперстовой - ну понравились мне эти мопсы до трясучки - ходила я вокруг них ходила, плюнула и купила весь буклет. Наслаждаюсь :) Там где парочки - уж очень они меня с моим драгоценным и обожаемым  напоминают - это наверное и стало решающим фактором.

Форумовка

Я довольна. Довольна, так как не смотря ни на что, (я банально проспала) быстренько в душ - кофе - фен - утюг и вот я уже на всех парах лечу на встречу и знакомство с девченками с форума МаМаши. Немного дрейфила - но как же все прошло душевно. Общались, смеялись, обсуждали, хвастались. Два часа пролетели как один миг.

Обложка

Ну наконец то я ее сшила! Вышивка на обложку лежала, ну что б не соврать больше года! Но я еще та швея :) , и машинка у меня "модная", но ровные строчки же зависят не от машинки, правда? а от ручек-крючек. Ну не получается у меня, хоть ты тресни! Вот и тянула с обложкой.

Про Соню

Про Соню могу рассказывать очень долго - она любимица из семейства кошачих, что не удивительно - она у нас одна - умница, красавица, лизуха и пофигистка.