Чарівний чайничок і Маша

Маленьке мишенятко було дуже цікаве і не менш сміливе. Тому незважаючи на усі мамині застороги, дочекавшись коли вона піде у гості до своєї подруги, а татка не можна буде відірвати від недільної газети ще години зо дві, вилізла з підпідлоги  і почала гуляти з цікавістю озиратися і розглядати людську домівку. Так, там все було дуже й дуже велике, таке незвичне і яскраве. Батько Миш і мама Миша робили великі очі, коли страхали маленьку Машу і забороняли навіть носика потикати з їхної хатки - а страшно чомусь зовсім не було.
Для неї це була захоплююча подорож і тут  її носик уловив запах їжі. Машуня зрозуміла що часу пройшло дуже багато і вона встигла зголодніти. Швиденько  видершись на величезне крісло, потім на стіл, не стямилася як зубки вгризлись в шматочок смачнющого сиру. І тут почула Маша сміх, підвівши очі побачила дівчинку яка саме пила чай з тим самим бутербродом від якого манюня вже відгризла шматочок......
Не буду розповідати як пройшло їхнє знайомство - скажу тільки що в них була найспрвжнісінька  дружба і жили вони довго та щасливо :)

***********************************************************************************************************************

Моя люба мишка Машка (яка спочатку була Філіпом, бо купляла її як хлопчика). Мені було 12 років і якось вертаючись з подругою після тренування я угледіла бабусю з маленькою банкою в якій сиділа напівскручена нещасна тваринка. Не пам"ятаю за скільки ми її купили, але добре пам"ятаю страх з яким я прийшла додому стискаючи цю банку в руках, бо мені було заборонено тримати будь яку живність. Я була татовою доцею, тому зразу пішла до тата (там було більше шансів) вже вмиваючись слізьми і скиглила до того часу, допоки він не згодився залишити мишу. А на слідуючий день ми поїхали купувати їй домівку. Тато прийняв Машу відразу і навіть загравав з нею коли приходив з роботи, а мама робила вигляд що її не існує але нишком підгодовувала  чимось смачненьким. Як же я Машку любила і навіть жахливий рожевий хвіст не був перешкодою для мого кохання :)
З дитинства я обожнюю італійського художника-ілюстратора Тоні Вульфа (Antonio Lupatelli). Його малюнки я можу роздивлятися годинами. Я навіть перемальовувала звіриків   притискаючи листочки книжок до скла :)

Побачивши дизайн від Bothy Threads "Teapot Mouse", я згадала і Машку мою подружку, і чарівний світ казок - сказала собі - "Мені конче потрібний цей набір", знайшла його в одному-єдному магазині "Аграфка", дочекалася зарплатні (дуже хвилювалася щоб його не перехопили) і викупила його. Чоловік не зрозумів як така "фігня" може так дорого коштувати :):):)
Канва поміняна на лінду 28. Ах, які ниточки в наборі, а який органайзер - мрія:) майже Пако :) Дуже легка, чітка і гарна схема. Оформлено в дерев"яний білий багет.
Ну а тепер прошу - мій "Чарівний чайничок".

А я коли вишивала на душі мені було так легко, сонячно і безтурботно, як буває тільки в дитинстві!!!